Історичні відомості[ред. • ред. код]
Етимологія[ред. • ред. код]
Назва села походить від молдавського «отак» — «табір; курінь»[2].

Передісторія[ред. • ред. код]
В урочищі Стінка біля села було знайдено зразки найдавніших виробів (рубил) з дністровського кременю[3]. На території села було виявлено рештки мисливських стійбищ[4], там було виявлено музичний інструмент з оленячого рогу («флейта»), вік якої — понад 15 тис. років[5].

Також на території було виявлено рештки скотарсько-землеробських поселень[6].

Історія після заснування[ред. • ред. код]
За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, налічувалось 108 дворових господарств, існувала православна церква[7].

Станом на 1886 рік у царачькому[в] селі Рукшинської волості мешкало 607 осіб, налічувалось 110 дворових господарств, існували православна церква та школа[8].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 831 особи (456 чоловічої статі та 375 — жіночої), з яких 704 — православної віри, 123 — іудейської[9].

Поблизу села, у ніч з 9(22) на 10(23) січня 1919 року, розпочалося Хотинське повстання, коли прихильники Директорії Бессарабського національного союзу перетнулися із румунським кавалерійським загоном[10]. Тут же і був розміщений головний штаб повстанців на час останніх боїв. Після перемоги румунських військ село палили три дні, залишивши тільки декілька хат[11].

Село пережило голодомор 1946–1947 рр., про що згадувалося у таємному листі секретаря Хотинського райкому КП(б)У Жиленка[12].

Населення[ред. • ред. код]
За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 638[13][14] осіб. Рідною мовою назвали[15]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 622 97,49%
російська 11 1,72%
білоруська 2 0,31%
інші 3 0,48%
Мовні особливості[ред. • ред. код]
Село нанесено на «Атлас української мови»[16].

Відомі люди[ред. • ред. код]
Серед уродженців села — Іларіон Дунгер, голова Бессарабського національного союзу, а також член постійного комітету Союзу — Директорії[17]. Пастух Іван Аристархович (1912-1993), художник-килимар, засновник Хотинської килимарської артілі. Також тут народився радянський учений у галузі тваринництва Юхим Федотович Лискун (1873–1958).